Створюємо соціальну мережу!

Розділ: 

Ключові слова та терміни: 

Даний сайт задуманий як такий, на якому можна активно спілкуватися на теми сучасної науки. Проте, в силу ряду організаційних та технічних причин сайт працював більше як календар конференцій.
Ми і надалі плануємо розвивати календар і сподіваємося стати повним та достовірним джерелом інформації про наукове життя України.
Проте, ми також будемо спрямовувати зусилля на формування на базі сайту спільноти, яка би носила ознаки соціальної мережі. З можливістю самоорганізації груп, приватного та публічного спілкування науковців як фахові так і на загальні теми, вирішення конкретних прикладних задач.
Найкращим підходом до реалізації соціального проекту ми бачимо залучення ініціативних учасників до формування загальної концепції проекту генерації ідей та висловлення побажань на ранніх стадіях проекту.
Тому ми щиро запрошуємо усіх зацікавлених до участі в організації Соціальної мережі "Наука-Онлайн".

Цікавий сайт, давно стежу за

Цікавий сайт, давно стежу за інформацією та поновленнями.
Активніше спілкування учасників/відвідувачів його б сильно оживило, розпочати можна було б як мінімум з нових регулярних публікацій та обговорення розкритої теми в коментарях.

Згоден

Абсолютно згоден. Взагалі, таке враження, що люди бояться спілкуватися на білянаукові теми та на теми, пов'язані зі станом науки.
Можливо, кожен остерігається що може собі нашкодити необережною фразою.
З другого боку можливості таке спілкування відкриває такі досить поважні, сподіваюся, що люди ними почнуть користати.

повідомлення на е-майл про коментарі

А ще було б зручно отримувати повідомлення про нові коментарі на е-майл.

Я випадково зайшов на сайт і побачив що Ви мені відповіли ще місяць тому, спілкування було б жвавіше якби я отримав е-майл з повідомленням що мені відписали.

Якщо я не помиляюсь тут стоїть система керування вмістом Drupal - там можна налаштувати надсилання повідомлень, деталі тут: http://drupal.org/node/145921

ЦИТАТА: Взагалі, таке

ЦИТАТА: Взагалі, таке враження, що люди бояться спілкуватися на білянаукові теми та на теми, пов'язані зі станом науки. Можливо, кожен остерігається що може собі нашкодити необережною фразою.

Тут я з Вами абсолютно погоджуюся. Інколи дійсно складно оцінити а наскільки ти актуальними речами займаєшся, а тому думаю що багато хто з *українських науковців* зогляду на стан нашої науки не ризикуватиме відкрито розкривати область діяльності в неконтрольовану публічність, особливо коли можна поплатитися якимось науковим ступенем.

Інша справа ініціативні ентузіасти які цікавляться новітніми технологіями, пробами та дослідженнями, відкриттями, цікавими експериментами - думаю лише для таких людей можна робити соціальну мережу.

Розрив між поняттями

Я помітив у вашому дописі певний розрив або ж і протиставлення між поняттями "українські науковці" (яке ви взяли в лапки) і "ініціативними ентузіастами".
Хочу зазначити, що ініціатива і ентузіазм це обов'язкові, але далеко не достатні умови для успішної наукової діяльності.
Я також розумію деякий песимізм щодо стану української науки та рівня українських науковців. Проте, наука річ багатогранна, і, навіть, якщо люди і не витягують з об'єктивних причин (таких як коматозний стан наукоємких галузей господарства) на світовий рівень, то лише те, що вони готові заризикувати і кращі роки життя потратити на освоєння нового - вже викликає в мене повагу. Наука на сьогодні в Україні практично повністю перемістилася в освітню сферу і науковий ступінь тепер це, зокрема, і необхідна річ для викладання.
І, якщо в саме в високій науці прослідковується відставання, то освітня сфера в нас на досить високому рівні, зокрема і завдяки тому, що "українські науковці" таки існують.
З другого боку, не виключаю також, що складна економічна ситуація в Україні може породити (принаймні я вже бачу такі окремі приклади) певні напрямки дуже прикладної і дуже прагматичної науки,так би мовити - "науки для бідних". І я не думаю, що це погано чи безперспективно.
А от щодо публічності досліджень - думаю, є цілий комплекс проблем. Одна з них - заформалізованість наукового поля (закостенілість поділу на галузі науки та складність його модифікації), що обмежує міждисциплінарний пошук, і, відповідно заганяє молодого дослідника в штучні рамки. Як наслідок, часто крім науки йому доводиться займатися наукоподібністю (для задоволення вимог класичних представників своєї галузі знань), і, відповідно, маскувати основні наукові результати (переформульовувати їх у відповідності до вимог спеціальності).
Приклад - велика кількість дисертаційних досліджень в Україні могла би йти за спеціальністю "Прикладна, структурна та математична лінгвістика". Проте штучне обмеження цієї спеціальності філологічними науками заставляє дослідників з ряду сучасних напрямів (комп'ютерна обробка великих масивів текстів, текст-майнінг, пошукові системи, антиспам, оптимізація текстів і т.п.) маскуватися під інші спеціальності, що не завжди доречно.
Подібний приклад - спеціальність "Соціальна інформатика" (галузь наук "Соціальні комунікації").
Зазначу, що, як наслідок, по обох спеціальностях в Україні відсутні спецради, і, здається, не було жодного захисту дисертації.

Окрім іншого, спільнота могла би допомагати молодим незахищеним науковцям якось давати собі раду у цьому строкатому полі і шукати шляхи виходу на захист з мінімальними затратами дурних зусиль (я не про науковий результат, а про навколонаукову колотнечу) - хоча би для того, щоби в Україні було кому студентів готувати. А для авторитетних науковців - бути місцем доволі публічного обговорення подібних проблем та пошуку шляхів зміни ситуації.

розрив між поняттями і є проблемою української науки як на мене

Саме на розрив між цими поняттями я і хотів наголосити. Розрив настільки великий що часом доходить до абсурду: протиставлення науковців - дослідникам ентузіастам.

Причому під дослідниками ентузіастами як маю на увазі не лише студентів що стараються щось там робити на власній ініціативі, а дійсно спеціалістів досить високого класу що на підприємствах наприклад мають цілі свої школи. Я знаю людину що більш 15 років займається архітектурою програмного забезпечення, з "школи" якого вийшов не один кваліфікований програміст а чи навіть архітектор програмного забезпечення, я і досі радий що певний час я мав на году працювати з ними в їх колективі. Таких спеціалістів яких в Україні є досить багато можна умовно порвіняти з такими гуру як Мартін Фаулер http://martinfowler.com/aboutMe.html що зробив неабиякий вклад в архітектуру програмного забезпечення. Але ці наші спеціалісти і не думають про те щоб свій цінний для галузі багаж знань оформити хоча б в якусь публікацію, книжку, я вже не кажу про наукові роботи, на відміну від Мартіна Фаулера який опублікував до десятка популярних авторських книг по цій темі, що з успіхом продаються у всьому світі.

Я зараз кажу виключно про галузь інформаційних технологій, зокрема в проектуванні програмного забезпечення - оскільки не уявляю стану речей в інших галузях.

Просто в нас науковці стараються як на мене зазвичай виконати "програму мінімум" по практиці і не більше та максимально необхідне наприклад для захисту наукового ступеня. А спеціалісти, дослідники ентузіасти "програму максимум" і навіть більше, але чисто з прикладною метою, а по науковій діяльності не беруться навіть за "програму мінімум", щоб уникнути непотрібної рутини.

Думаю і перші і другі повинні змінитися! Науковці повинні проявляти більше ентузіазму та зайнятися трохи і актуальними прикладними речами, а ентузіасти дослідники-експериментатори повинні більше дбати про надання своїй діяльності більшої науковості. Як цього добитися - це вже інше питання.

Просто зібрати цих людей на одному сайті і зав’язати конструктивне спілкування буде ой як не просто як на мене, бо в нас в Україні це різні світи що нажаль не дуже пересікаються. :)

100 процентів!

Згоден. Саме на це я стараюся постійно працювати і в офлайні :)
Зокрема, стараюся заставити повірити в свої сили в реалізації живих інтелектуально ємких проектів своїх колег- науковців. Для них це реальна матеріальна користь, підвищення віри в себе, незалежність, матеріал для подальших досліджень.
Проблеми: загальна гниль у державі питаннях підприємництва (а часто реалізація ідеї вимагає саме власного бізнесу, а не найманої роботи), складність і невигідність оформлення робіт через основне місце праці, несправедливий суб'єктивізм у розподілі грантів і фінансування (часто для практичної реалізації наукових ідей потрібні таки початкові "даровані" гроші).
Наслідки: талановиті науковці захищають дісер, потім ідуть на викладацьку роботу, яка дає трохи вільного час та умовної стабільності, а решту часу і сил тратять на найману роботу, далеку від досліджень. Що приводить до падіння самоповаги та відрази до власних наукових результатів.

Постійно агітую "виробничників" формалізовувати свої результати і оформляти їх як наукові.
Це дозволить їм збільшити їм респектабельність, систематизувати результати, що дозволить прийти до тиражування успіху та поглиблення розуміння предметної області, створення резервного майданчику.
Проблеми: брак часу, несприйняття наукової роботи роботодавцем (дуже типова ситуація), нерозуміння власної вигоди, нерозуміння суті навколонаукових бюрократичних процесів та процедур захисту та небажання держави захищати виробничників (ряд недавніх рішень дуже неприємні для дисертантів від виробництва).
Наслідки: зневага до науковців та наукових ступенів, часто навіть - до системи вищої освіти (та завищена самооцінка :) ), втрата механізмів і стимулів до самоосвіти в старшому віці.

Отаке. Але щось робити потрібно.

Психологія.

Доброго дня. Дуже цікавий у вас сайт
Я вже давно шукаю якийсь український форум з психології, але крім корпоративних нічого не знайшов. Доводиться спілкуватись на російських і польських. Може підкажете щось? Наперед вдячний.

На похиле дерево, кожна коза..

Форум про психологію

Не знайшовши - вирішили створити.
Бо як то так, що така велика країна, повно інститутів, а не має свого форуму. Як би то ще з фізики, а то ж з психології..
Ласкаво запрошую всіх приєднатись до створення Українського форуму про психологію:
http://www.psychology.forumy.com.ua/

На похиле дерево, кожна коза..

Як на мене - Українська мова

Як на мене - Українська мова просто Супер. Дякую людям за створення та підтримку сайтів на мові нашої неньки. На вашому сайті залюбки зареєструвався, плюс нещодавно знайшов автоновини на українській. Треба якось створити спілку укр сайтів. А то що це за відчизняний інтернет таки?....