Останні коментарі

розрив між поняттями і є проблемою української науки як на мене

Саме на розрив між цими поняттями я і хотів наголосити. Розрив настільки великий що часом доходить до абсурду: протиставлення науковців - дослідникам ентузіастам.

Причому під дослідниками ентузіастами як маю на увазі не лише студентів що стараються щось там робити на власній ініціативі, а дійсно спеціалістів досить високого класу що на підприємствах наприклад мають цілі свої школи. Я знаю людину що більш 15 років займається архітектурою програмного забезпечення, з "школи" якого вийшов не один кваліфікований програміст а чи навіть архітектор програмного забезпечення, я і досі радий що певний час я мав на году працювати з ними в їх колективі. Таких спеціалістів яких в Україні є досить багато можна умовно порвіняти з такими гуру як Мартін Фаулер http://martinfowler.com/aboutMe.html що зробив неабиякий вклад в архітектуру програмного забезпечення. Але ці наші спеціалісти і не думають про те щоб свій цінний для галузі багаж знань оформити хоча б в якусь публікацію, книжку, я вже не кажу про наукові роботи, на відміну від Мартіна Фаулера який опублікував до десятка популярних авторських книг по цій темі, що з успіхом продаються у всьому світі.

Я зараз кажу виключно про галузь інформаційних технологій, зокрема в проектуванні програмного забезпечення - оскільки не уявляю стану речей в інших галузях.

Просто в нас науковці стараються як на мене зазвичай виконати "програму мінімум" по практиці і не більше та максимально необхідне наприклад для захисту наукового ступеня. А спеціалісти, дослідники ентузіасти "програму максимум" і навіть більше, але чисто з прикладною метою, а по науковій діяльності не беруться навіть за "програму мінімум", щоб уникнути непотрібної рутини.

Думаю і перші і другі повинні змінитися! Науковці повинні проявляти більше ентузіазму та зайнятися трохи і актуальними прикладними речами, а ентузіасти дослідники-експериментатори повинні більше дбати про надання своїй діяльності більшої науковості. Як цього добитися - це вже інше питання.

Просто зібрати цих людей на одному сайті і зав’язати конструктивне спілкування буде ой як не просто як на мене, бо в нас в Україні це різні світи що нажаль не дуже пересікаються. :)

Розрив між поняттями

Я помітив у вашому дописі певний розрив або ж і протиставлення між поняттями "українські науковці" (яке ви взяли в лапки) і "ініціативними ентузіастами".
Хочу зазначити, що ініціатива і ентузіазм це обов'язкові, але далеко не достатні умови для успішної наукової діяльності.
Я також розумію деякий песимізм щодо стану української науки та рівня українських науковців. Проте, наука річ багатогранна, і, навіть, якщо люди і не витягують з об'єктивних причин (таких як коматозний стан наукоємких галузей господарства) на світовий рівень, то лише те, що вони готові заризикувати і кращі роки життя потратити на освоєння нового - вже викликає в мене повагу. Наука на сьогодні в Україні практично повністю перемістилася в освітню сферу і науковий ступінь тепер це, зокрема, і необхідна річ для викладання.
І, якщо в саме в високій науці прослідковується відставання, то освітня сфера в нас на досить високому рівні, зокрема і завдяки тому, що "українські науковці" таки існують.
З другого боку, не виключаю також, що складна економічна ситуація в Україні може породити (принаймні я вже бачу такі окремі приклади) певні напрямки дуже прикладної і дуже прагматичної науки,так би мовити - "науки для бідних". І я не думаю, що це погано чи безперспективно.
А от щодо публічності досліджень - думаю, є цілий комплекс проблем. Одна з них - заформалізованість наукового поля (закостенілість поділу на галузі науки та складність його модифікації), що обмежує міждисциплінарний пошук, і, відповідно заганяє молодого дослідника в штучні рамки. Як наслідок, часто крім науки йому доводиться займатися наукоподібністю (для задоволення вимог класичних представників своєї галузі знань), і, відповідно, маскувати основні наукові результати (переформульовувати їх у відповідності до вимог спеціальності).
Приклад - велика кількість дисертаційних досліджень в Україні могла би йти за спеціальністю "Прикладна, структурна та математична лінгвістика". Проте штучне обмеження цієї спеціальності філологічними науками заставляє дослідників з ряду сучасних напрямів (комп'ютерна обробка великих масивів текстів, текст-майнінг, пошукові системи, антиспам, оптимізація текстів і т.п.) маскуватися під інші спеціальності, що не завжди доречно.
Подібний приклад - спеціальність "Соціальна інформатика" (галузь наук "Соціальні комунікації").
Зазначу, що, як наслідок, по обох спеціальностях в Україні відсутні спецради, і, здається, не було жодного захисту дисертації.

Окрім іншого, спільнота могла би допомагати молодим незахищеним науковцям якось давати собі раду у цьому строкатому полі і шукати шляхи виходу на захист з мінімальними затратами дурних зусиль (я не про науковий результат, а про навколонаукову колотнечу) - хоча би для того, щоби в Україні було кому студентів готувати. А для авторитетних науковців - бути місцем доволі публічного обговорення подібних проблем та пошуку шляхів зміни ситуації.

ЦИТАТА: Взагалі, таке

ЦИТАТА: Взагалі, таке враження, що люди бояться спілкуватися на білянаукові теми та на теми, пов'язані зі станом науки. Можливо, кожен остерігається що може собі нашкодити необережною фразою.

Тут я з Вами абсолютно погоджуюся. Інколи дійсно складно оцінити а наскільки ти актуальними речами займаєшся, а тому думаю що багато хто з *українських науковців* зогляду на стан нашої науки не ризикуватиме відкрито розкривати область діяльності в неконтрольовану публічність, особливо коли можна поплатитися якимось науковим ступенем.

Інша справа ініціативні ентузіасти які цікавляться новітніми технологіями, пробами та дослідженнями, відкриттями, цікавими експериментами - думаю лише для таких людей можна робити соціальну мережу.

Amazon

Чомусь мені здається, що в такому разі вам краще опертися на амазонівські дані, можливо пошукавши ще десь дублюючу інформацію про паперове видання (наприклад, на сайті видавництва). Амазон не видавець, тому теоретично також може наплутати

Безплатні електронні книги (переважно англійською)

Дуже багато книг на англійській мові виставляється на сайті http://www.gigapedia.info/.
Для пошуку книг потрібно зареєструватися. Книги нові, знаходив вже навіть за 2009 рік. Всю літераруту не перегладав, але технічної - достатньо.

Також можливий пошук за категоріями. Для цього вибираємо Browse->Categories

Увага!!!
Для пошуку книг, які виставлені саме на цьому сайті, при введенні назви книги у поле, зліва від нього вибираємо пункт не google, a gigapedia. Коли знайшли книгу, її можна завантажити, відкривши закладку links.

Гарного всім пошуку!

Посилання на електронні ресурси

Доброго дня!
Останнім часом у мене та моїх колег виникла така ж проблема з посиланнями на літературу (книги) в електронному варіанті. Для прикладу наведу книгу Кена Уілбера "Проект Атман". Ця книга мені потрібна на мові оригіналу (англійська). Я таку знайшов на сайті http://www.scribd.com/doc/7287330/Ken-Wilber-The-Atman-Project-A-Tr.... Почитати можна. І навіть завантажити і потім роздрукувати. Проблема полягає в тому, як зробити посилання на таку книгу. Її формат не співпадає з паперовим примірником. Інформацію про книгу можна прочитати тут - http://www.amazon.com/Atman-Project-Transpersonal-Human-Development.... Як видно навіть кількість сторінок не співпадає. Може хто вже стикався з такою проблемою. Скажіть будь ласка, чи можна робити посилання на електронний ресурс типу першого посилання?

Буду вдячний за поради!

Студентам зле

Саме прикре, що страждають студенти. Вони навіть перевірити не можуть, чи їх вчать згідно стандарту чи ні.
А потім чергова МОНівська перевірка за невідповідність стандарту позбавляє вуз ліцензії, і студент залишається ні ж чим. Тобто принцип "бачили очі, що купували" тут уже не спрацьовує.

Сторінки