Я помітив у вашому дописі певний розрив або ж і протиставлення між поняттями "українські науковці" (яке ви взяли в лапки) і "ініціативними ентузіастами".
Хочу зазначити, що ініціатива і ентузіазм це обов'язкові, але далеко не достатні умови для успішної наукової діяльності.
Я також розумію деякий песимізм щодо стану української науки та рівня українських науковців. Проте, наука річ багатогранна, і, навіть, якщо люди і не витягують з об'єктивних причин (таких як коматозний стан наукоємких галузей господарства) на світовий рівень, то лише те, що вони готові заризикувати і кращі роки життя потратити на освоєння нового - вже викликає в мене повагу. Наука на сьогодні в Україні практично повністю перемістилася в освітню сферу і науковий ступінь тепер це, зокрема, і необхідна річ для викладання.
І, якщо в саме в високій науці прослідковується відставання, то освітня сфера в нас на досить високому рівні, зокрема і завдяки тому, що "українські науковці" таки існують.
З другого боку, не виключаю також, що складна економічна ситуація в Україні може породити (принаймні я вже бачу такі окремі приклади) певні напрямки дуже прикладної і дуже прагматичної науки,так би мовити - "науки для бідних". І я не думаю, що це погано чи безперспективно.
А от щодо публічності досліджень - думаю, є цілий комплекс проблем. Одна з них - заформалізованість наукового поля (закостенілість поділу на галузі науки та складність його модифікації), що обмежує міждисциплінарний пошук, і, відповідно заганяє молодого дослідника в штучні рамки. Як наслідок, часто крім науки йому доводиться займатися наукоподібністю (для задоволення вимог класичних представників своєї галузі знань), і, відповідно, маскувати основні наукові результати (переформульовувати їх у відповідності до вимог спеціальності).
Приклад - велика кількість дисертаційних досліджень в Україні могла би йти за спеціальністю "Прикладна, структурна та математична лінгвістика". Проте штучне обмеження цієї спеціальності філологічними науками заставляє дослідників з ряду сучасних напрямів (комп'ютерна обробка великих масивів текстів, текст-майнінг, пошукові системи, антиспам, оптимізація текстів і т.п.) маскуватися під інші спеціальності, що не завжди доречно.
Подібний приклад - спеціальність "Соціальна інформатика" (галузь наук "Соціальні комунікації").
Зазначу, що, як наслідок, по обох спеціальностях в Україні відсутні спецради, і, здається, не було жодного захисту дисертації.

Окрім іншого, спільнота могла би допомагати молодим незахищеним науковцям якось давати собі раду у цьому строкатому полі і шукати шляхи виходу на захист з мінімальними затратами дурних зусиль (я не про науковий результат, а про навколонаукову колотнечу) - хоча би для того, щоби в Україні було кому студентів готувати. А для авторитетних науковців - бути місцем доволі публічного обговорення подібних проблем та пошуку шляхів зміни ситуації.

Чомусь мені здається, що в такому разі вам краще опертися на амазонівські дані, можливо пошукавши ще десь дублюючу інформацію про паперове видання (наприклад, на сайті видавництва). Амазон не видавець, тому теоретично також може наплутати