Гендерні відмінності були також розглянуті у дискусіях між користувачами Мережі. Дослідження стилів мови в онлайні показало, що характеристики стилів мови чоловіків і жінок в Інтернет-спілкуванні з порівнянні з реальною розмовою суттєво не змінюються.
Проаналізувавши інформаційне наповнення “Львів. Форум Рідного Міста” сформовано перелік базових ознак стилю написання повідомлень представниками жіночої статі.
На рівні речень:

• Підрядні речення обставини – відповіді на питання: як?, коли?, де? головного речення. ("Будь там, де ….." ;"Тому що на деревах є ще сніг ..., то виглядає ніби ..."," Іди туди, звідки прийшов");
  
• Підрядні речення позбавлене смислу (“Ти знаєш, …”);
  
• Підрядне речення, яке служить для уточнення ( "… , яка в основному вкрита ...";"…там, де зустрічались раніше. "," …, в якому щось ...");
  
• Заперечне речення, твердження відсутності чогось ("Ви не відчуваєте, як майбутнє...");
  
• Запитання – вказівки в питальній формі не беремо до уваги ("Що таке ..?" "Що ви робите?");
  
• Використання розділових речень типу: "Ви збираєтесь пообідати, чи не так?";
  
• Прямі цитування (“Вона мені просто сказала:“Діти – це Чудо і вони не приходять на "вимогу.”);
  
• Протиставні речення ("Сніг зараз падає, але він скоро розтане ");
  
• Окличні речення ("Боже, та звідки я знаю!", "Приєднуюся до привітань!");
  
• Використання речень, які служать для вираження підтримки ("Не переймайся так, все буде добре.", "Молодці, справились з цим");
  
• Використання непрямих команд і прохань: ("Тобі не здається, що тут холодно?" – насправді це прохання включити опалення чи зачинити вікно).

• Згадування минулих подій, які викликають негативні емоції ("…як він міг так підставити?");
  
• Використання дієслів умовного способу: ("Якби я могла б, то …");
  
• Велика кількість вибачень: ("Мені дуже шкода, але я думаю, що ...", "…вибачте!");
  
• Згадка про емоції та почуття ("щасливий", "привабливою", "пригнічує");
  
• Ухиляння від відповіді. Використання слів, які вказують на відсутність довіри чи впевненості у достовірності висловлювання ("ніби", "на кшталт", "вірогідно", "щось на зразок", "можливо", "мабуть");
  
• Дієслівні фрази , які вказує на брак впевненості ("Цікаво, якщо б ..."," Здається ...", "Я не впевнена ...", " Ми можемо помилятися..");
  
• Прикметники, які вказують на особисту оцінку, а не на опис почуттів, речей і т.д. ("бентежні", "неспокійний", "милий ...");
  
• Акцент на словах – "отже", "дуже", "досить";
  
• Використання ‘порожніх’ прикметників (прикметники, як не містять ніякої вагомої інформації): "божественна", "милі", "чарівні" та ін.;
  
• Використання спеціальної лексики: жінки використовують більше слів таких, які позначать соціальні, родинні теми дискусій (чай на вагу, посуд з тефлоновим покриттям, сімейне життя);
  
• Використання модальних слів: ("може", "буде", "мабуть", "повинно" – "Повинні ми бути там зробити це до обіду?");
  
• Уникнення вульгарних і лайливих висловів ("не буду я негідно виражатись, але…");
  
• Використання підсилювальних слів: "особливо", "настільки", "надзвичайно", "справді", "досить", "огидно": ("Я надзвичайно рада, що ти прийшов!");
  
• Використання особового займенника “ми” (“Ми вирішили не йти туди, щоб..”);
  
• Використання пестливих слів: слів, які виражають ласку і ніжне ставлення, приязнь ("будь ласочка", "котик");
  
• Використання ввічливих словоформ: "Ви не заперечуєте ...","Я була би дуже вдячною, якби...", "... якщо ви не заперечуєте",“Щиро вдячна вам…”, “Дякую за..”).