До складу українського жаргону входять запозичення з багатьох мов (приблизно 28-и мов світу). 46% усіх запозичень – англіцизми:

• блат – з їдиш, від „рука”;
  
• бойфренд – хлопець, коханець,
  
• джус – безалкогольний газований напій.
  

• кайф – задоволення, насолода, від арабського „бездіяльність, відпочинок” (отримувати задоволення при курінні кальяну, палінні тютюну);
  
• лафа – блаженство, удача, везіння, безтурботне життя, з татарської алафа – „пайок, фураж для коня; платня”;
  
• лібрарня – бібліотека;
  
• ляхва – крим., злодійка, яка видала спільників/ повія, з латини larva – „злий дух; скелет; маска; обличчя; пика”;
  
• марафет – з арабської ma’rifet – „знання, мистецтво; секрет”;
  
• паті – вечірка;
  
• піпл – люди;
  
• плізоньки – будь ласка;
  
• тічерка – учителька;
  
• фарт – щастя, талан, везіння, з німецького мисливського жаргону Fahrt – „слід, залишений дичиною”;
  
• халява – з давньоєврейської, від khalav –„молоко” (в давнину в єврейських містечках бідним дітям при синагогах безкоштовно видавали молоко);
  
• шнобель– ніс (частіше великий), від німецького Schnobel – „дзьоб”;
  
• шпон – обшук, від давньоєвр. Sh’mone – „вісім” (За переказом, на поч. ХХ ст. в Одеській тюрмі о восьмій годині вечора проводили перевірку особистих речей в’язнів);
  
• шузи – взуття;
  
• шури-мури - флірт, любовні пригоди, від французького cher amour – „дороге кохання” (або від турецького surmur – „сум’яття”, або ж від нім. aрг. Schory Mory – „статевий акт”).