Ярослав Володимирович Ганітке́вич (народився в сім'ї ремісника 9 липня 1929 в місті Радехові Львівського воєводства, зараз — Львівської області) — український фізіолог, історик медицини. Доктор медичних наук, професор, лауреат премії ім. І.Огієнка, дійсний член НТШ, стипендіат Президента України, член міжнародного товариства істориків медицини, професор-стипендіат Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Закінчив Радехівську середню школу в 1946 році – перший після війни випуск української радянської школи в місті. Навчався у Львівському медичному інституті (1946–1951), відбув аспірантуру, захистив (1955) кандидатську дисертацію з проблем вищої нервової діяльності (написану українською мовою). Захистив докторську дисертацію «Жовч і діяльність нервової системи» (1968).
Працював асистентом кафедри нормальної фізіології ЛМІ (1952–1956), пізніше — у Івано-Франківському медичному інституті — асистент (1956–1959), доцент кафедри нормальної фізіології (1959–1970). Викладання провадив українською мовою.
У 1970 обраний професором, завідувачем кафедри фізіології людини і тварин Чернівецького університету, перевів роботу кафедри на українську мову, налагодив спецкурси і практику студентів у Києві, розвивав напрямок дослідження фізіологічної ролі жовчних кислот та інших поверхневоактивних речовин, організував всесоюзний симпозіум з цієї тематики. Входив до складу наукових рад в Києві і Москві, у редакційні колегії.
У 1981 повернувся до Львова, працював у лабораторіях Інститутів АН УРСР, згодом знову у Львівському медичному інституті (1989–1997), професор, керівник проблемної лабораторії жовчно-кам'яної хвороби, пізніше — професор-стипендіат Президента України (з 2004 р.).
Учасник багатьох конгресів ВУЛТ і СФУЛТ, зарубіжних конференцій, симпозіумів Falk'a та ін., вперше як делегат України брав участь у міжнародному конгресі істориків медицини (Італія, 2007).
Брав участь у відновленні НТШ, організував і очолив Лікарську комісію, заснував нову серію Лікарського збірника НТШ. Активно займався питанням відновлення в Україні автономії університетів та європейської системи наукових ступенів. Голова Львівського осередку Всеукраїнського товариства Івана Огієнка.
Заснував (2005) у місті Радехові благодійний учнівський стипендійний фонд.
За праці з історії української медицини, повернення забутих і заборонених режимом вчених відзначений премією ім. Івана Огієнка (2004), прийнятий членом міжнародного товариства істориків медицини. Почесний член УЛТ, нагороджений медалями М. Панчишина, «20 років НТШ». Стипендіат Президента України (з 2011 р., довічно).[1] Був висунутий на здобуття Державної премії України (2009).
Автор понад 450 наукових праць (з них понад 300 написані особисто), в тому числі 21 монографії. З розпадом СРСР став публікувати матеріали з історії української медицини, Опублікував першу в Україні монографію (2004), співавтор першого (досі єдиного) українського підручника з історії медицини (2004).
Основні праці:
• Физиологическая роль поверхностно-активных веществ. Всес. симпозиум. Тез. докладов. Черновцы, 1975.- 132 с. (Отв. ред. Я. В. Ганиткевич)
• The Study of the Physiological effect of the Surface Active Substances // Detergents. — Munich, 1978. — Heft 3. — S.113-118.
• Роль желчи и желчных кислот в физиологии и патологии организма. Наукова думка. Київ, 1980. — 186 с.
• Ганиткевич Я. В., Карбач Я. И. Исследование желчи. Биохимические и биофизические методы. Высшая Школа.- Киев, 1985.-136 с.
• Українські лікарі-вчені першої половини ХХ століття та їхні наукові школи. Біографічні нариси та бібліографія // Львів: В-во НТШ і ін. 2002. — 542 с.
• Історія української медицини в датах та іменах. НТШ та ін. Львів, 2004.- 365 с.
• Історія медицини. Підручник для студентів вищих медичних закладів III-IV півня акредитації. Рекомендовано МОЗ України. Тернопіль. Лілея, 2004. — 246 с. (Співавтор — О. М. Голяченко).
• До відновлення в Україні самоврядування і автономії університетів // Національні інтереси. Серія — регіональна безпека держави. Вип.11.- Львів, 2004. — С. 101–109.
• Фізіологія травлення в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник. Львів, Афіша, 2005. — 137 с.
• Red Cross of the Ukrainian Motion of Resistance and National Liberation Movement // Proceedings of IV Congress ISHM, Vigline Valdarno. Italy, 2008.
• Вибрані праці. До 80-річчя від дня народження Ярослава Ганіткевича. НТШ. Львів. Лікарський збірник. Т.XVII. Львів, 2009. — 423 с.
• The Contribution of Ukrainian Physicians to the World Medicine //Vesalius. — 2009. — T. — XV. — № 1.- P. 12-18.
• To history of terror of communist regime of soviet union in relation to physicians of soviet Ukraine // Vesalius. 2010. № 16 (2). Р. 68-74.
• Історія медицини як навчальна дисципліна у вищих медичних школах України // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров"я України. 2011, № 1, .С.105-111.
• Медичні науки // Історія української культури. Т.5. Кн.3. Київ, 2012. С. 713-737 (співавт. Ю.К.Дупленко, Ю.І.Кундієв, Л.А.Пиріг, І.М.Трахтенберг).
• Український медичний календар на 2013 рік // Київ, 2012. — 68 с.
• Непоправна втрата для України (Павловський М.П.) // За вільну Україну Плюс. 2013. 24 січня, № 3 (434) // Електронний ресурс. Режим доступу: http://ntsh.org/content/pavlovskiy-mihaylo-petrovich-1930-2013
• Спогади про події в Радехові в роки війни і визвольної боротьби Української повстанської армії // Народна справа, 2013, № 27; Електронний ресурс. Режим доступу: http://ntsh.org/content/spogadi-pro-podiyi-v-radehovi-v-roki-viyni-i-vizvolnoyi-borotbi-ukrayinskoyi-povstanskoyi
• Проблема автономії післярадянських університетів // Електронний ресурс. Режим доступу:http://vnz.org.ua/statti/4300-problema-avtonomiyi-pisljaradjanskyh-universytetiv
Примітки
1. ↑ Указ Президента України від 3 березня 2011 року N 259/2011 «Про призначення довічних державних стипендій видатним діячам науки»
Посилання
• Ганіткевич Ярослав Володимирович — стаття на сайті ЛНМУ / М. Павловський, О. Луцик
• Ганіткевич Ярослав Володимирович — персональний сайт
Література
• Ярославу Ганіткевичу — 75 // Інформаційний вісник Академії наук вищої школи України. — 2004. — № 4 (42). — с. 71-74.
• Пундій Павло. Вітання визначному лікареві, історикові медицини — Я.Ганіткевичу // Свобода (НьюЙорк,), 2004, 10 верес.
• Ярослав Ганіткевич — лауреат премії ім. Івана Огієнка // Вісник НТШ. — 2005. — Ч. 33. — С.33
• Павловський М. П. Ганіткевич Ярослав Володимирович // ЕСУ, Т.5. 2006, с.373-374.
• Віленський Юрій. Українська іліада Ярослава Ганіткевича // Ваше здоров'я. 2006. 26 (853).
• Професори Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: 1784–2006. Львів. Наутілус, 2006. — С.53-54.
• Віленський Ю. // Ганіткевича висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки // Ваше здоров'я. — 2009. — 26 черв.
• Ціборовський О. М. Ганіткевич Ярослав Володимирович (до 80-річчя від дня народження) // Україна. Здоров'я нації. 2009. № 3 (11). С. 150–151.