«Бібліотека майбутнього: 10 трендів розвитку»

Розділ: 

Дата події: 

П'ятниця, 22 Грудень, 2017

Місце події: 

Ключові слова та терміни: 

Для багатьох людей поняття бібліотеки вже зараз асоційоване не з установами, що видають книги напрокат, а з онлайновими базами даних, що містять електронні тексти. Цей тренд очевидний і неминучий, а деякі радикально налаштовані “прогресисти” вважають, що місця для “офлайнових” бібліотек в майбутньому і зовсім не залишиться. Більшість експертів, проте, вважає, що традиційні бібліотеки збережуться як клас, хоча і зазнають істотних змін.

Інформація в “хмарі тегів”

Проекти оцифрування та систематизації бібліотечного контенту швидко розвиваються в усьому світі, незважаючи на помітний опір з боку книговидавців. Темпи цього процесу дозволяють сподіватися, що в осяжному проміжку часу в інтернеті з’являться високоцентралізовані сховища інформації, які містять, наприклад, практично весь світовий бібліотечний фонд.
Якщо вдасться вирішити проблеми копірайту, то подібною “хмарною” онлайн-бібліотекою можна буде скористатися з будь-якого пристрою, що має доступ в інтернет і екран, придатний для читання.
“Для мене бібліотека майбутнього – це електронна бібліотека на моєму комунікаторі – з пошуком, каталогом, рубрикатором, – говорить засновник електронної бібліотеки Lib.ru Максим Мошков. – Мабуть, єдина відмінність футуристичної бібліотеки від вже існуючих – там мають бути всі книги, а не жалюгідні відсотки, як зараз “.

Всеохоплююча система пошуку

Сьогодні, щоб знайти необхідну книгу або статтю в електронному форматі, часто потрібно перерити безліч сайтів (у тому числі сумнівного змісту). І навіть при цьому немає гарантії успіху. Тим часом, можливо , зовсім не обов’язково концентрувати весь світовий книжковий фонд в єдиному цифровому сховищі. Інформація цілком може зберігатися на безлічі бібліотечних серверів, розкиданих по всій земній кулі, але при цьому індексуватися єдиною загальнодоступною пошуковою системою, здатною видати потрібні дані на першій же сторінці. Пошукові системи загального призначення на зразок Google впевнено рухаються в цьому напрямку, хоча і далекі поки що від ідеалу.

Автоматизований переклад та інтерпретація

Доступ до всіх знань світу – ще не все. Мати доступ до інформації та можливість її споживати – не одне і те ж. Бар’єрами тут можуть стати як незнання мов, так і нерозуміння читачем спеціалізованих текстів, наприклад, насичених професійними термінами.
Сучасні сервіси онлайн-переказів поки не годяться для художніх творів, та й “технічний” смисловий переклад добре працює не для всіх мовних пар. Втім, прогрес технологій дозволяє сподіватися, що вже в найближчому майбутньому кожен з нас зможе насолоджуватися як віршами на суахілі, так і медичними трактатами давньогрецькою.

Мультиформатне медіасередовище

Говорячи про бібліотеку, ми традиційно маємо на увазі сховище насамперед текстів. Між тим, в сучасному світі накопичується все більше мультимедійної інформації – зображень, аудіо- і відеозаписів. Логічно припустити, що в бібліотеці майбутнього дані в різних форматах будуть органічно ув’язані.
Наприклад, користувачеві, що шукає “Код да Вінчі” буде запропонований не тільки текст книги в електронному форматі, а й ілюстрований путівник до неї, однойменний фільм, аудіокнига, форуми фан-клубу читачів і т.д. А якщо якийсь твір ще не було переведено у формат аудіокниги професійними акторами, то автоматизована система (в “хмарі” або на персональному рідері) зробить це, причому не бентежачи монотонністю “машинного озвучування”.